Lemkowyna.net

Сонце, разит мене так міцно, же оч шыроко не отворю

Стою, а голову піднесену мам высоко.

Усьміхам ся барже іскоро очы цілком отверам!

Сонце мене в хвилю цілого выполнят, а я?

Уж знам.

То я. Я приду перший!

І оген в середині полетіл гори высокым языком, я го дале понесу.

На небі зачал хтоси кроіти острым ножом напис великій,

Выкроіл буквы, а в дірах по них лишыло ся слово – заздрист.

То я. Я приду другий!

І оген в середині полетіл гори высокым языком, я го дале понесу.

А хтоси на замерзнений риці в леді вырубал слово – біль.

То я. Я приду третій!

І оген в середині полетіл гори высокым языком, я го дале понесу.

А хтоси вытял посеред зеленой травы на луці слово наступне – терпіня.

То єм я. Я приду четвертий!

І оген в середині полетіл гори высокым языком, я го дале понесу.

А хтоси выдрапал голыма руками в камени слово – ненавист.

Тяжко мі уж так іти.

То я!

Я приду пятий!

І оген в середині полетіл гори высокым язиком, я го?

???!?!?!?

І згас мі оген в руках.

А хтоси на вітри написал слова – радіст і надія.

І хвилю трвал тот напис на вітри, але недолго,

Впал єм на коліна,

Хмары курю піднесли ся на мене,

Сіли лагідні на раменях, притулили, обняли якбы повідали – іщы час,

іщы почекай.

Уж не тримам головы высоко, сама опала на груди,

Якже мам іти без того пятого?

Іщы ся мечу,

Же встану

Же оген запалю,

Же піду дале,

Пот мі на чело выступил, так єм ся завзьал,

Але він не хоче ся запалити,

І так кльачам од віка, а може лем дня

...............................................................

То іщы я?

«I stoju v szczyrym poly»

I stoju v szczyrym poly, z’oltoho pisku,

Sonce, razyt mene tak micno, z’e oczy  szyroko ne otvoriu

Stoju, a holovu pidnesenu mam vysoko.

Us’micham sia barz’e i skoro oczy cilkom otveram!

Sonce mene v chvylu ciloho wypolniat, a ja?

Uz’ znam.

To ja. Ja prydu perszyj!

I ohen v seredyni poletil hory vysokym jazykom, ja ho dale ponesu.

Na nebi zaczal chtosy kroity ostrym noz’om napys welykij,

Wykroil bukvy a v dirach po nych lyszylo sia slowo - zazdryst.

To ja. Ja prydu druhyj!

I ohen v seredyni poletil hory vysokym jazykom, ja ho dale ponesu.

A chtosy na zamerznenyj ryci w ledi vyrubal slovo - bil.

To ja. Ja prydu tretij!

I ohen v seredyni poletil hory vysokym jazykom, ja ho dale ponesu.

A chtosy wytial posered zelenoj travy na luci slovo nastupne - terpinia.

To jem ja. Ja prydu czetwertyj!

I ohen v seredyni poletil hory  vysokym jazykom, ja ho dale ponesu.

A chtosy vydrapal holyma rukamy v kameny slovo - nenavyst.

Tiaz’ko mi uż tak ity.

To ja!

Ja prydu piatyj!

I ohen v vseredyni poletil hory vysokym jazykom, ja ho

???!?!?!?

I zhas mi ohen w rukach.

A chtosy na vitry napysal slota - radist i nadija.

I chvylu trval tot napys na vitry, ale nedolho,

Vpal jem na kolina,

Chmary kurju pidnesly sia na mene,

Sily lahidni na ramenach, prytulyly, obnialy  jakby povidaly - iszczy czas,

iszczy poczekaj.

Uż ne trymam holovy vysoko, sama opala na hrudy,

Jakz’e mam iti bez toho piatoho?

Iszczy sia meczu,

Z’e vstanu

Z’e  ohen zapalu,

Z’e  pidu dale,

Pot mi na czelo vystupyl, tak jem sia zavzial,

Ale vin ne chocze sia zapalyty,

I tak klaczam od vika, a moz’e lem dnia

..................

To iszczy  ja?

H.H.